смак та аромат:
аромат сухого: повітряний, молоде зелене яблучко, квіти /але не польові, а начебто заходиш у магазин квітів/, трохи згодом івай-чай і легка кремова кориця
аромат у прогрітому посуді: береста і листя берези, підпечені яблука, легке наїття сіна. сільський вайб чи то пізнього літа, чи то ранньої осені
смак: легкий, м’який, чистий. солодкувате вересневе листя /ще не потемніле, але й не соковите зелене, коротше як у парку у вересні, так, саме отаке/, дуууже повітряне тістечко з яблуком і корицею, трохи березового соку.
у міцнішому настої з’являється деревна кислинка і лист суниці
післясмак: березовий сік, іван-чай, легка листяно-ягідна кислинка
особливості:
білий му дань збирається в пропорції одна почка на 2-3 листочки.
якщо для більшості чаїв велика кількість гілочок – моветон, то для листового білого це цілком нормальна історія, у смаковій палітрі вони на своєму місці.
врожай 2021
батьківщина:
повіт фудін, північ провінції фуцзянь
заварюємо:
4-6 ґрам
на 150 мл води
90°
температура води
15-45 сек
тайм
5+
проливів
лужа рекомендує:
піончик – робочий солоденький білий на кожен день. хочеш зрозуміти, шо взагалі таке білий чай – бай му дань.
хочеш зачепити смачного світлого, щоб не помилитися – бай му дань.
п/с/ робочий – не означає прохідняк. робочий – значить, можна заварювати щодня хоч проливом, хоч настоюванням, такий чайок не набридне.
